- більмо
- -а́, с.1) Білувата пляма на роговій оболонці ока, яка спричиняє сліпоту.2) звичайно мн. бі́льма, більм, зневажл. Те саме, що очі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
єльмо — тому що, бо, хоча, хоча б … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Бергдёльмо — Бергдёльмо, Андре Андре Бергдёльмо Общая информация Родился … Википедия
Бергдёльмо, Андре — Андре Бергдёльмо Общая информация … Википедия
більмо — іменник середнього роду * Але: два, три, чотири більма … Орфографічний словник української мови
Ди Гулье́льмо боле́знь — (G. Di Guglielmo, 1886 1961, итал. врач) см. Эритромиелоз … Медицинская энциклопедия
Ди Гулье́льмо ме́тод — (G. Di Guglieimo) способ вакцинотерапии при бруцеллезе, заключающийся во внутривенном введении (с интервалами в 3 4 дня) постепенно увеличиваемых доз убитой вакцины … Медицинская энциклопедия
Андре Бергдёльмо — … Википедия
Бергдёльмо Андре — … Википедия
бѣльмо — БѢЛЬМ|О (4*), А с. Бельмо: птичамъ повѣлевающимъ. ѡчи ѥмоу бельмо створити. ПрЛ XII, 81в; ре(ч) же моу анг҃лъ. оутробою и ср҃дце||мь кадѩщю изгонить бѣсы. зълчью же потрѣбить бѣлмо. Там же, 81 82; птицамъ полевавшемъ в ѡчи ѥмоу, бѣлмо створиша.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
більмо — ма, с. Пр. Біла або сіра оболонка, що закриває зіницю ока … Словник лемківскої говірки